темрява чекає на мене,
як чекає на подорожнього
спокійний сон,
просторий спогад.
темрява викочується
з твоїх долонь,
немов почищене яйце, —
м'яке відлуння руху
гусне по закутках
патокою,
береже у собі
відбиток дихання,
рельєф шкіри,
тінь тепла.
вужем оперезаний зір
знає єдність
двох жовтих зірок
шкаралупа світла —
під килимком,
аби не сліпила
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937716
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2022
автор: