Перечитала кілька поезій Миколи Ткача, про якого недавно писала, і дійшла висновку, шо
Так писати міг тільки він…
Не рукою писав – душею.
То від мами благословінь
Не покрилась душа іржею.
Так писати міг тільки він,
Бо опоєний був любов'ю,
Нею дихав, творив, сивів,
Все життя був самим собою.
Так писати міг тільки він –
Був святої землі зернятком,
Що жило у його крові
І було особливим статком.
Так писати міг тільки він,
Бо закоханий же у слово:
Влітку житечком половів,
Зодягався у шаль зимову.
Так писати міг тільки він…
Мав за подругу щедру музу,
Вдвох збирали зірки в траві,
Почуттям відкривали шлюзи.
Так писати міг тільки він,
В пелюстки заховавшись ночі,
Вони слухали серця дзвін,
Заглядали в кохані очі.
Так писати міг тільки він,
Бо від неба мав цей дарунок,
З дивовижних спивав суцвіть
Незбагненний поезій трунок.
Так писати міг тільки він
Під мелодію ліри й серця.
Сам Творець його світом вів
По стежині високих терцій.
20.01.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937585
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2022
автор: Ганна Верес