Край мій, там де є гори високі,
Тут орел сизий над ними літа.
Над рікою верба нахилили́сь,
З смерекою обійнялась сосна.
Де в лісі пахне хвоя смолиста,
А із гір вода холодна дзюрчить.
Пливуть по ярах сизі тумани,
Весела пісня пташина звучить.
А в траві сюрчить зелений коник,
Який з листка на листок стрибає.
Як приголубити його хочу,
Він далеко від мене тікає.
Та коли помрячить дрібний дощик,
Сонце в небі поміж хмар заграє,
То понад зеленими горами,
Кольорова веселка злітає.
І здається в оцю мить чудову ,
Що людська ненависть відступає.
А веселки дуга, як потоки,
Людей до єдності закликає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937583
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2022
автор: dashavsky