Осінь зимоньку стрічає


З  мрійним  почуттям  і  з  дрімотою,
Пірнув  в  осінь  з  головою
І  в  уста  пахнула  осінь  золота,
Слабо  прілим  листям  і  травою.

Зачарований  різнобарвною  порою
І  вітерцем  шепочучи  з  листям  і  зі  мною,
Сонцем,  хоча  не  так  вже  гріє,
Золотистим  диском  наді  мною  височіє.

Там  під  небом  кубляться  хмаринки
Темні  дощові,  то  білі  як  перлинки.
Не  часто  осінь  тішить  нас  теплом,
То  дощем  накриє,  то  трусить  сніжком.

Осінь  вкрилася  в  барвисті  шати,
Щоби  зимоньку  в  красі  стрічати.
І  віночок  наділа  з  осінніх  квітків:
Чорнобривців,  хризонтемів,  жоржини  й  айстрів.
Листопад  2021  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937516
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2022
автор: Сокол