Бога світа Суронджа свого славімо,
Сонце народжується.
Свічку Божичу поставимо,
Що нічка скорочується.
Одречено од зим і тече вже на літо,
Корочун зажурився.
Коляда вже над світом.
Новий народився.
Як Сонце Сварожич свята життєдайна,
Поремута сила.
Той круг сила дайна,
Чекає Ярила.
До сходу навернуті йдуть до пралісу,
В молитвах зі співом.
На промені ріжуть,
І діляться хлібом.
Як зорі небесні, провели Дажбога
Й вогні відгоріли.
Щоб дітки з порога
Вже завтра зустріли.
Зі Сходом - Різдвом щоб були всі здорові,
Ще духи витають.
Цукерки медові,
На діток чекають.
Обкурюють хату й сідають до столу,
Богів прославляють.
Во славу Престолу,
Відішлих згадають.
Чарчину піднімуть майбуття заради,
Відкинуть тривогу.
Збуяють левади,
Во славу... Даждьбогу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937513
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2022
автор: Волиняка