Беруть не думають…


Прийшов  наказ  з  масонської  палати,
Людей  приспати  тихо  в  вічний  сон.
І  треба  люд  увесь  вакцинувати,
Щоб  звір  возсів  на  свій  смердючий  трон.

І  стали  добровільно  люди  хворі,
Беруть  ,  не  думають  про  наслідки  вони.
Їм  мітку  злого  ставлять  в  коридорі,
Щоби  чим  швидше  їх  відправити  у  сни.

Кричать,  волають,  наче  дикі  звірі,
Ми  вже  захищені,  а  ви  усі  брудні.
І  злії  очі  з  ненависті  сірі,
Для  них  вже  вичерпані  всі  здорові  дні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937441
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2022
автор: