⠀
Янголи Божий престол обступили,
Янголи - нині, а дітьми ж були.
Всі тут, дорослі кого не любили
І віддали на поталу імлі.
⠀
Всі ненароджені, хто би завадив
Татам і мамам, неначе хомут.
Хто ж народився батькам не на радість
З Божою ласкою стрілися тут.
⠀
Жертви кривавих дорослих "розбірок":
Воєн, терактів, пожеж, грабежів;
Змерзлі безхатьки, загиблі від бійок,
Екс-пацієнти "сліпих" лікарів;
⠀
В морі втонули які необачно,
Крихітки, що обварились борщем.
Голод додав світлих душеньок значно,
В янголи линуть вони ще й іще!
⠀
Годі вже! Тільки палаючий лайнер
Янголів-діток поповнив ряди.
Сотні дістали із трощі негайно -
Хоч не чекали нової біди.
⠀
Правда болюча: свої мами й тата,
Тьоті й дядьки́ вкрай скупі на добро.
Ми перед ними усі винуваті:
Діти - це квіти, тож люблять тепло.
⠀
Маєте право, чому ж не мстите́ся
І без докорів приходите в снах,
Ви нам, живим і байдужим, сните́ся,
Хоч заслужили життя більш за нас.
⠀
Жаль, забуваємо: в світі ми гості,
Й відповімо за усе без прикрас...
Янголи-діти, пробачте дорослих,
Богу моліться, безгрішні, за нас.
⠀
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937420
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2022
автор: макарчук