"Сахнівський Прометей"

Сьогодні  у  Чернігівській  бібліотеці  ім.  М  М  Коцюбинського  вшанували  пам'ять  самобутнього  поета,  народознавця,  дослідника  славетної  пам'ятки  українського  письменства  "Слово  о  полку  Ігоревім"  Миколи  Ткача,  якому  4.01.2022.  виповнилося  би  80  років.                                                                                                                                      
 "Сахнівський  Прометей"
(Пам'яті  Миколи  Михайловича  Ткача,  відомого  українського  етнографа,  пісняра,  професора,  кандидата  історичних  наук)
Служив  усе  життя  народу  й  слову,
Й  розмова  наша  буде  тут  про  те,
Яким  він  був  -  Сахнівський  Прометей,
І  чим  була  для  нього  рідна  мова.
Нема  в  бутті  земному  випадковостей:
Це  й  день  приходу  нас  в  тривожний  світ,
І  мить  відходу  в  вічність,  і  знаковості,
І  те,  скільки  відведено  нам  літ.
Січневий  день…  Війна…  Земля  здригалася…
Ламались  долі.  Димом  пахла  смерть…
А  у  Сахнівці  мати…  посміхалася
Народженому  сину…  Щастя  –  вщерть…
О,  скільки  ж  сил  було  тоді  потрачено!
Молилась,  щоби  ріс  у  мирі  син.
Яким  було  в  житті  його  призначення?
Він  же  губами  молочка  просив…
Миколою  маленького  наречено.
Пора  тоді  для  всіх  була  тяжка…
Душа  дитини  голодом  припечена,
У  мозолях  твердих  його  й  рука.
Таким  і  в  світ  пішов,  аби  відбутися,
Культуру  рятував  десятки  літ.
Талант  у  нім  небачений  проклюнувся,
Пізнав  кохання  пізній  дивоквіт.
В  любові  й  Україні  він  зізнається,
Красу  нестиме  в  серці  й  на  плечах,
Та  раптом  згасне  в  квітні,  в  дев'ятнадцятім,
Замовкне  пісня  пісняра  Ткача.
Чи  срібні  струни  серця  притомилися,
Чи  кликала  вже  матінка-земля?
Його  словами  вічність  промовля,
Аби  ми  в  час  тривог  не  розгубилися.
15.01.2022.
Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937406
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2022
автор: Ганна Верес