Вже не буде

Вне  не  буде  більше,  сподівання
Здолать  не  зможе  твоїх  сил
Що  лиш  жадають  сил  кохання
Яких  ще  дух  дуна  з-під  брил

Душі  обвалів  від  розлуки
Яку  уникнути  не  встиг
Ламаєш  ти  від  горя  руки
А  його  слід  ще  не  затих

Здається  все,  не  зв`яжеш  більше
Свій  світ  безмежних  почуттів
Із  смаком  схожим,  щоби  гірше
Тобі  не  було  від  устів

Що  так  палали  у  безум`ї
І  світ  здавався  лиш  твоїм
Купався  в  почуттях  і  полум`ї
Що  сил  давали  лише  їм

Кохав  її  немов  ніколи
Не  будеш  більше  ти  кохати
І  віддавав  свої  всі  сили
Щоб  ваший  світ  оберігати

Але  весь  світ  і  мрії  стерто
Лиш  слід  лишився  від  кохання
Не  зможеш  ти  тепер  відверто
Здолати  свої  сподівання

З  твого  життя  пішла.  й  ніколи
Не  будеш  душу  віддавати
Кохання  є,  жить  нема  сили
І  як  вона,-  ти  хочеш  спати!
6.02.2006  (Яресько  Я.М).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=93735
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.09.2008
автор: Ярослав Яресько