Хоча стежинка ця й травою й заросла,
Та серце її бачить, відчуває,
Там в лоні матінки душа мене знайшла,
Й щодня до істини Бог шлях нам простилає…
Галя Костенко (дякую за ідею)
Якась нерозпізнана сила
Завжди мене тягне туди
Де мама під серцем носила,
Де затишно було завжди.
Туди де було перше слово,
Де перший був зроблений крок.
Де все було миле,чудове
І мама казала:"Синок".
Туди де натруджений батько
На руки мене підіймав,
Туди де був спокій у хаті
І де я любов відчував.
Туди повертаюсь я знову,
Стаю на свій рідний поріг
І з тими веду там розмову
Кого в своїм серці зберіг.
Магнитом притягує сила
У ті незабуті края
Де мама під серцем носила.
Де є Батьківщина моя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937305
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2022
автор: Малиновый Рай