***

Казала:  "Не  треба"...  Лише  б  не  чіпали
Надірване  серце,  що  з  болю  кричить...
І  вірила  правді,  якою  лиш  грали,
Вірила  думі,  де  маю  ще  мить...
Зоряні  ночі  втомились  тікати,
Шукаючи  праведну  роль  забуття.
А  я  лиш  хотіла  не  бачити-  знати,
Що  знову  поверне  квітуча  весна.
Та  все  помирає:  і  щастя,  й  надія,
І  віддана  смута  лихого  буття...
А  сонце  ще  світить-  я  бачу,  я  вірю,
І  знову  шепочу:  "Ще  й  досі  жива"...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937283
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2022
автор: Сара Ґоллард