ЗИМОВІ СУТІНКИ


У  кімнаті  сутеніє,
За  вікном  лиш  сніг  біліє,
Вітер  дерево  колише,
А  в  будинку  —тиша,  тиша…
Світло  рано  ще  вмикати,
Треба  трохи  почекати.
Треба  трохи  зачекати,  
Щоб  сутінки  не  злякати.
В  кріслі  котик  спочиває,
Мир  і  спокій  навіває.
Поруч  з  котиком  сідаю,
Ноги  пледом  укриваю.
Тепло  й  затишно  в  душі,
І  складаються  вірші.
Про  зимовий  ліс  казковий,
Про  різдвяний  стіл  святковий,
Новий  Рік,  свята,  порошу,
Друзів  вірних  і  хороших,
Тих,  що  вміють  працювати,
Людям  радість  дарувати,
Добрих,  чесних  і  порядних,
Зрадить  й  обдурить  не  здатних,
Тих,  що  дружбу  поважають,
Заздрість,  скупість  зневажають,
Злості  й  підлості  не  знають,
Щастя  всім,  добра  бажають.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937041
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2022
автор: М.Гомон