Іскринки життя-9

                                                                                       
                                                                             
         У  скверику,  де  вигул  собак  заборонено,  жінка  в  масці  вигулює  собаку.
Собака  бігає  без  поводка  і  намордника.  Зразу  ж  виникають  запитання…
Від  кого  захищається  жінка  і  як  захищатися,  в  даному  випадку,  прохожим?
                                                                             //  *  *  //
         Все  тече  все  змінюється…  Сперечатися  не  буду  –  мудро  сказано.  Тільки,  якщо  дивитися  на  цей  вислів  у  великому  масштабі,  з  точки  зору  філософії.
Бо,  коли  потече  труба  в  квартирі,  чи  щось  там  депутати  Верховної  Ради    наобіцяють  народу,  а  потім  забудуть  про  обіцянки,  то  це  теж  можна  розглядати  з  точки  зору  філософії,  але  це  вже  філософія  нашого  конкретного  життя.  А  за  конкретну  –  можна  й  по  зубах  одержати.
                                                                       //  *  *  //
           Коли  не  чую  новин  і  реклами  по  радіо,  то  якось  некомфортно  на  душі,  якийсь  прямо  дисбаланс  в  організмі,  наче  не  хватає  свіжого  повітря…  Ну  як  же    без  новин  і  реклами  жити?    
         Не  встигла  включити  радіо,  як  тут  зразу  розкажуть,  що  чоловікові  потрібно  чоловіче!  «Еростамін»  –  найкращий  помічник.  Включаю  на  новини  –  теж  саме  по  декілька  разів  на  день,  а  то  ще  й  на  пару  днів:  то  поліція  не  може  справитьсь  з  обов’язками  в  Харкові,  то  будинки  від  газу  зриваються,  то  дорожньо  -  транспортні  пригоди…  А  скільки  зайвої,  коронавірусної  інформації?  –  просто  нема  слів…    Таке  враження,  що  нам  збирають  і  підносять  один  негатив,  або  просто  якесь  г…о…
           P.  S.    Можливо,  той  «Еростамін»  і  збуджує  чоловіків,  а  я  в  екстазі  від  постійних  негативних  новин  і  реклами.
                                                                   //  *  *  //  
         На  упаковці  від  печення  напис  –  «Краще  спожити  до  12січня  2022  року.                                                                          
Сьогодні  -  16  грудня  2021  року.  Тю…  а  ми  вже  злопали!  От  дураки!  
Нам  же  підказували,  що  краще  спожити  до  12  січня!
                                                                 //  *  *  //
         Яка  красота  оті  сучасні  телефони!  Особливо,  коли  їдеш  з  людьми  десь  в  дорозі,  чи  в  громадському  транспорті.  Навіть  до  вуха  не  треба  прикладати  телефон  -  включи  на  повну  і  «тріпай  собі  язиком»  скільки  влізе…  Ну  й  що,  коли  поруч  люди  сидять,    нехай  завидують,  тим  більше,  коли  такий  телефон,  що  в  одну  руку  не  влазить…  
Я  дивуюся  цій  "безкультурщині"  і  думаю  собі,  що  від  такого  телефону  було  би  користі  більше  на  дачі.  Ним  можна  грядки  скопувати,  робити  ямки  під  розсаду.  
                                                                 //  *  *  //
       Ось  цікаві  факти!    В  минулому  столітті,  ще  в  дошкільному  віці,  син      співав  ті  пісні,  що  були  записані  на  платівках,  а  також  ті,  які  співали  ми  -  в  колі  друзів.
       Він,  бувало  грається  іграшками,  чи  сидить,  слухає  пісні,  і  співає  собі…  Дуже  любив  «Місячне  колесо»  у  виконанні  І.  Бобула.  Якось  чую  співає:  …  «а  ми  блохи  з  тобою,  стоїмо  під  вербою»…  Чи  звукозапис  неякісний  був,  чи  так  йому  було  зрозуміліше,  бо  ми  всі  любимо  котів,  тобто  «кошатники».  Ну,  а  які  ж  коти  без  бліх?  Пояснила  сину,  що  це  двоє  людей  під  вербою  стоять  і  правильно  треба  співати  «а  ми  вдвох  із  тобою»…  Немає  проблем,  співає  правильно.
         Внучка,  приїхавши  із  села  після  літнього  відпочинку,  заспівала  нам    у  свої  чотири  рочки  на  диво  сучасну  пісню:  «О,  Боже,  какой  мужчина,  хочу  от  него  сина  і  дочку,  (  ще  й  притопуючи  ногою)  і  точка»…  
У  мене  з  дідом  аж  щелепи  відвисли...  Де  ти,  питаю,  таких  пісень  навчилася?                          А  ми  ходили,  каже,  в  клуб  на  дискотеки!    
           От  так!    Дітки  двадцять  першого  століття  двома  ногами  біжать,  випереджаючи    свій  час…  Наше,  покоління  двадцятого  століття,  навіть  одною  ногою  не  пускали  на  дискотеку  до  шістнадцяти  років.  Правда,  були  випадки,  що  «проходили»  в  клуб  на    танці,  (  щоби  хоч  одним  оком  подивитися,  як  старші  танцюють)  але  тоді  можна  було    «попастися  народному  контролю  прямо  в  руки»,  а  потім,  на  шкільній  лінійці  «пекти  раків»,    коли  перед  всією  школою  проходив  процес  виховання.  
                                                                               //  *  *  //
         А  які  оригінальні  пропозиції  нам  пропонуютьпо  телефону!  
Ви  виграли  400  тисяч!  Аж  душа  затьохкала…  не  знаєш,  як  бути:  чи  запитати  у  якій  валюті  ті  400  тисяч,  чи  послати  далеко  –  далеко,  щоби  більше  не  дзвонили,  чи  просто  подарувати  гроші  людині,  яка  дзвонить.  
       Я  зразу  перериваю  дзвінок  і  не  говорю  з  такими    «ділками»…  Якось,  під  настрій,  вирішили  провірити  пару  номерів  таких  дзвінків.  Оказалось,  що  все  законно!  Дійсно  є  номери  телефонів,  з  яких  нам  дзвонили,  вони  зареєстровані  у  конкретних    фірмах  з  юридичною  адресою.  
Тільки  …  зовсім  маленька  проблема.  Спробуй    потім  знайти  того  ділка,  який  зніме  з  твого  рахунку  останні  гроші,  допоки  будеш  говорити  з  ним  по  телефону.                                                                                                                                                                            
                                                                                                                 В.Ф.-  10.  01.  2022


           

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936993
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2022
автор: Веселенька Дачниця