і гратися в піжмурки, мабуть, не варто, не варто –
азарт бути знайденим зовсім не вартий нервів.
не стій на порозі, згортай опівнічну варту –
вартуги однак не помітиш, за спиною хоч би й жеврів
ліхтар ледве теплий чи вогник, або ж запальничка –
запалу не вистачить вбачити тінь, впізнати.
запалення думки буденніше навіть за звичку,
усіх запальних чекають давно каземати
просторі і зручні. ласкаві про тебе подбали,
заручнику темряви, може, і справді – вільний?!
скинь чорну обручку, на світло виходь помалу,
щоб руки угору, поруччя тобі не спільник.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936945
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2022
автор: Сніг_на_голову