Сніжинками пахне зима,
Як вони падаю вгору,
як і вони тануть
і повертаються уверх у повітря.
Розчинюсь у зимі:
Ногами, руками, головою,
стану прозорим
й блищатиму спокоєм,
лиш серце в мені
буде як сонце,
що сховане за
пухнастим сірим небом,
На якому лунає пошепки
крик з землі:
"Хочу, щоб мир був на всій
землі...
ох...
так це підійшло б
для конкурсу міс Всесвіт.
Хочу мільйон доларів,
щоб купити собі будинок,
машину, ні в чому
собі не відмовляти!
Чи дійсно це те, що я хочу
чи це слова, які я повторив за іншими?
Я хочу...
Радіти, спостерігаючи за тим,
як бездомні собаки і котики
знаходять
своїх там і мам,
і не мерзнуть голодними
довгими морозними ночами.
Я хочу бачити,
як країни процвітають,
а саме люди,
які отримували б
задоволення від своєї роботи,
мали вдосталь їжі і затишний дім,
і не з чуток знали б що таке щастя,
не лише знали б,
а ділилися ним з іншими,
наприклад, зі мною.
Я хочу то там, то там чути,
що у того і іншого
здійснилася його заповітна мрія,
в надії бути серед цих людей.
Я хочу не чути про любов в піснях,
віршах, романах, серіалах,
а відчувати її,
ту саму справжню і єдину,
щоб потім самому розповісти про неї
у пісні тим, хто її шукає.
Я хочу, щоб кожна людина
була щаслива по-своєму,
і не по доброті свого серця
я цього бажаю,
а тому, що маю віру також стати таким.
Когось таким зробить мир на всій землі,
когось мільйон доларів,
а мене хоча б тисяч 100. :)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936851
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2022
автор: Іра Задворна