В зимову казку ти мене поклич,
Там де в сніги ховаються дерева,
Зима, вона казкова королева,
Своїх дарує тисячі облич.
Ось завірюха з нею у танок
Пустилася і весело кружляє,
І вітер з ними серце забавляє
Це він так підбадьорує їх крок.
А то притихне, сяде у дворі
І білизною тільки погляд бавить,
У сад запросить диво-снігурів,
Дітей гукне із хати на забаву.
І зачарує нас закоханих вона:
Ми заворожені такі одні на світі,
У нас в душі, здається, квітне літо,
Чи то весняна вже дзвенить струна.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936768
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2022
автор: синяк