Синочку мій, що на Небесах

Синочку  мій,  що  там,  на  Небесах,
День  Ангела  ти  знову  свій  святкуєш,  
Навік  вколисаний  у  Господа  руках,
А  материнських  ласк  давно  не  чуєш...

Ти  ніжним  Ангелом  пішов  туди,
Де  вже  немає  сліз,  журби  та  болю,
Я  ж  сиротою  залишилась  назавжди,
Заради  Бога,  мабуть,  кинута  тобою...

Сьогодні  знову  твій  святкую  День,
День  Ангела,  який  давно  уже  без  тебе,
Тому  веселих  нині  не  співатиму  пісень,
А  лише  мовчки  споглядатиму  у  Небо...

В  нім  вічний  спокій  і  блакить  твоїх  очей,
Що  так  глибоко  проникає  в  мою  душу,
Не  дарував  мені  недоспаних  ночей,
Тому  змирившись  з  горем,  жити  мушу...

Ти  вічний  Ангел  мій  в  хмаринках,  що  вгорі,
Молюсь  за  тебе  і  молитись  завжди  буду,
Хоч  не  на  довго  Богом  був  дарований  мені,
Господній  Дар  цей  вже  ніколи  не  забуду...

Святкуєш  нині  знову  ти    на  Небесах...
Мій  Ангел  Охоронець  й  для  родини,
Тому  смиренно  я  долатиму  свій  шлях,
Прийнявши  Волю  Божу,  як  дитина...


©  Іванна  Осос  
#поезія_Іванна_Осос
09.01.2022
(синочку  Степану  в  День  Ангела  присвячується...)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936513
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2022
автор: Lilafea