я не брехав би тобі,
я не сквернив би святощів.
ти є моєю святинею,
порятунком моєї душі;
ти – господиня мого неспокійного серця,
дарувальниця сили, хранителька пам'яти
і доглядальниця розуму.
безперечно, бо всесвіт безмежного щастя
знайшов собі прихисток,
мов під церковним склепінням,
під подолком твоєї в стилі bebop
вельветової спідниці.
я не брехав би: кохаю тебе,
моя безименна дикосте,
моя мовчазна святине.
ти – як свята літургійна книга,
написана по-мистецькому,
в оправі зі щирого золота.
я не брехав би тобі ніколи.
зрозумій це, кохана, і запровадь
до своєї свідомости пишно, врочисто:
в грудях у мене кипить чи вулкан,
чи, можливо, чавун, як в доменній печі.
я не брехав би тобі – о ні!
дозволь, доспіваю цієї пісні,
й тоді ти повіриш мені
nameless wildness, t.rex
https://www.youtube.com/watch?v=XMte725ZnuM
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936471
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2022
автор: mayadeva