Сніг летів неначе пух.

Сніг  летів  неначе  пух.

Сніг  летів  неначе  пух,
Як  багато  білих  мух.
Все  засипало  подвір'я,
Мов  пухким  біленьким  пір'ям.

Та  упало  не  багато…
По  лопаті  десь,  на  брата.
Нам  нема  чого  чекати  ...
Знову  може  він  розтати.

Нумо,  хлопчики  й  дівчата,
Запрягайтесь  у  санчата.
Та  спішіть  на  гірку  -  швидко,
Он  її  з  під  снігу  видко…

Сніг  летить,  полозки  гнуться,
Дітки  радісно  сміються,
Обганяють  вітерець,
Ніби  коник  стрибунець.

Поки  є  мороз  і  сніг,
Радісний  лунає  сміх.
Бо  вже  скоро  любі  друзі,
Сніг  збіжить  собі  в  калюжі...

Та  й  закінчиться  зима.
Влітку  ж  снігу  -  геть  нема….

©  В.  Небайдужий.  2022  рік.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936395
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2022
автор: Небайдужий