[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=HUmN8yQ1X1s[/youtube]
Зима надворі, холоднеча,
І дуже слизько, снігопад.
Нема надії тут на вчечу.
Веде це доля наугад.
Вона іде, а я за нею,
Рука моя в її руці.
Вона вважається ріднею,
Ми навіть схожі на лиці.
На мене дивиться весь час,
Зі мною грається, як хоче,
Не часто все ж дає свій шанс,
Буває, щось під ніс бурмоче.
Підставить ніжку для розваги,
Цікаво їй, чи упаду?
Втрачаю часто рівновагу,
І ледве ноги я зведу.
Ідемо далі, дуже слизько,
І не знаходжу з нею ладу.
Часом підтримає легенько,
Все ж наді мною має владу.
Отак ідем: рука в руці,
На тебе все ж я не серджусь.
Я твої примхи знаю всі,
Та підкоряюсь їй чомусь..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936380
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2022
автор: Н-А-Д-І-Я