Немає чарівнішого у світі (акровірш)

[b]Н[/b]акину  шаль  тендітну  на  світанку,
[b]Е[/b]нергію,  відчувши  до  краси,
[b]М[/b]илує  мить  розкішного  серпанку,
[b]А[/b]  в  далині  шепочуться  ліси.
[b]Є[/b]  в  них  і  свіжість,  й  мила  прохолода,

[b]Ч[/b]астинки  диволіта  і  весни,
[b]А[/b]  в  глибині  де  схована  природа
[b]Р[/b]озкинулись  чудові  три  пори.
[b]І[/b]  в  ніжнім  стані  де  краса  сховалась,
[b]В[/b]ітаючи,  як  пані  в  тишині,
[b]Н[/b]астільки  дивовижною  здавалась
[b]І[/b]  сяйвом  посміхалася  мені.
[b]Ш[/b]икуючи  у  шатах  вигравала,
[b]О[/b]здоблена  палітрою  весни,
[b]Г[/b]аї  у  літні  сукні  одягала,
[b]О[/b]золотивши  листям  восени.

[b]У[/b]  милій  насолоді  я  тремтіла,

[b]С[/b]творивши,  ніби  рай  в  своїй  душі,
[b]В[/b]іднині  я  побути  так  хотіла
[b]І[/b]  ще  відчути  казку  в  тишині.
[b]Т[/b]епер  краса,  як  мрія  там  зоріла
[b]І[/b]  ніжно  посміхалася  мені.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936365
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2022
автор: Наталі Косенко - Пурик