Вертають, вертають з далеких доріг
До своїх гніздечок пташата.
Покинули люди свій рідний поріг
І рідко навідують хату,
В якій народились, навчались й росли,
До праці привчались з дитинства.
Тепер бур"янами уже заросли
Подвір"я і сад й земля рідна.
Нема кому тут працювати на ній,
Докласти рук, щоб хліб ростити.
А як же їй хочеться, хочеться їй
Плекать врожаї і родити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935381
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2021
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський