Квіти квітнуть чи від льоду слизько,
під ясним небом чи сірим,
коли смерть ходить близько,
це про коронавірус.
Чи міг хтось донині знати,
що серед нас живих,
вірус буде обирати
кому далі не йти?
Та чи згадає хто із вас,
що це не вірус обирає,
А той, хто живе на небесах,
Все, що стається, допускає.
І нашу радість й наше горе -
Святий Бог Святий і в своїх рішеннях -
В сучаснім світі біле з чорним,
Як молоко у чорній каві змішані.
Ми йдемо життя свого дорогою,
Рідні в родині, серед друзів близькі,
Ненависні ворогу,
У натовпі одне одному чужі.
А сонце бігає із краю в край,
Щодень штовхаючи вперед ввесь світ,
Від весни до весни весну не чекай,
Озирнись, за добрим серцем лишаються пелюстки цвіту.
Багато хто з людей
люблять дивитися на небо?
А що там?
Тиша, час від часу, що волає громом?
А поруч Бог,
Так близько і надовго,
як Він не був за всі часи ніколи.
29.12.2021.
Дорогі поети і поетеси,
Вітаю вас усіх з наступаючим Новим Роком 2022
і Різдвом Христовим.
Публікую ці рядки вище, щоб зарядити вас позитивом
(який можливо ледве помітним вогником горить в мені),
та щоб там не ставалося, у нас все буде добре, бо з нами Бог.
Дякую що читаєте, коментуєте, пробачте за мої інколи геть чудернацькі вірші, люблю читати вас.
Здоров'я вам, щастя, тепла,
посміхайтесь широко і дихайте повними грудьми,
радуйте світ ще більше своїми творами,
дякую вам, що ми тут всі разом.
Ну що ж? Вперед в 2022!!!
З повагою Арі Задворна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935336
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2021
автор: Іра Задворна