МОЯ ЛЮБОВ ЯК ТРОЯНДА В САДУ
Вже пізня осінь Листопад, Листопад...
І вітер з дерев зриває жовте листя.
І в задумі зітхає осінній сад
Що все згорає, в'яне під падолистом.
Cкоро зима... впаде перший білий сніг
Від морозу зів'януть осінні квіти.
Любов, як троянда яку не зберіг
Зламав, зронив ніжні пелюстки вітер.
Моя любов немов троянда в саду
Цвіте, лиш для тебе і тільки для тебе.
Впаде до твоїх ніг під зорепадом
розправляє лебедині крила в небо.
О Прости, що не захистив від зими!
Від холоду, заметіль та хуртовини.
Свою вроду, доля вмивала слізьми
Пролетів наш час... найкращі дні, хвилини.
Моя любов немов троянда в саду
Цвіте, лиш для тебе і тільки для тебе.
Впаде до твоїх ніг під зорепадом
Розправляє лебедині крила в небо.
Ти, прости я більше не прийду сюди!
В сад, що квітнув щастям білосніжно.
Спалив мрії... до мого серця мости,
В снігах, троянда квіт в'яне слізно.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935277
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2021
автор: Чайківчанка