На згірку малеча гуде, як джмелі,
Зима в Новоріччя з’явилась.
Капличка маленька стоїть у брилі,
До яру низенька схилилась.
В село завітала чаклунка зима,
Як в церкві стою на причасті,
Від білого цвіту в серденьку весна.
Сніжинки вальсують пухнасті.
Насипала снігу, сховала стежки,
Рукою від Божої ласки.
Посипала сріблом в гаю берізки,
Снігуркою випливла з казки.
О, диво священне, спинися на мить,
Душею побуду у сяйві.
В пориві любові блаженство п’янить,
Вклонюся Снігурці, як паві.
Думками до Божа Діброви молюсь,
Зіп’ю, як молитву наснагу.
У вирі фантазій своїх розчинюсь,
Дай Бож мені крила, як птаху.
До хати своєї… додому лечу,
Схилюся в коліна до мами.
Спішу запалити Різдвяну свічу,
Цілований в ніч небесами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935114
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2021
автор: Волиняка