Малюю на вікні з світлини в тишині,
Портрет так дорогий для се́рденька мені,
Ось, пензлем проведу, додам ще ніжний тон
І миттю оживе, торкне моїх долонь
Згадаю я усе і ніжності красу,
Малюю знов і знов з натхненням ту весну
І образ, як живий торкає погляд мій
Красою поколінь і радісних подій
Я захопилась так - не відвести очей,
Портрет немов живий і образність речей,
Знаходжу я у нім все рідне і святе,
Він поглядом своїм приваблює мене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934679
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик