На смерканні зорі сходять,
я іду до тебе в ніч,
білокрилий в небі лебідь
демонструє вільний літ.
Може, я на нього схожа,
та не в тому зовсім річ,
в квітах-росах босонога
я іду тобі навстріч.
Приспів:
Обійму тебе, обіму,
пригорнуся до тебе ніжно,
в небі місяцю одному
споглядати на нас утішно.
Обійму тебе, обійму,
нехай бачать у небі зорі,
своє серденько покладу
в твої руки, віддам я долю.
Я лебідкою до тебе
знов щовечора лечу,
про кохання шепотіти
будем разом до схочу.
Нехай що там кажуть люди -
почуття моє святе,
пов'язало, повінчало
і шалене й молоде.
Приспів:
Зацілуй мене, зацілуй,
пригортай мене ніжно, ніжно,
зваблюй, любий ,мене, балуй,
я з тобою свята і грішна.
Місяць човником проплива,
нічка сиплеться зорепадом,
вітер пісню в траві співа,
ми щасливі з тобою разом.
Автор Зоя Журавка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934646
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2021
автор: Зоя Журавка