Віє вітер, мороз шаленіє-
Мов хмільні на банкеті зими,
І з цинізмом, що з лихом межує,
Розвівають землі пелени...
Безпорадно земля ціпеніє-
Тих обіймів не в силі знести...
І беззахисна, скута темніє,
Вкрившись лиш крижаними слізьми...
Зачекай, не мети, вітровію,
Залиши снігу вбогий покров,
Хай не мліє земля, не сивіє
Від холодних морозних оков...
Хай застелить зима її, вкриє
Щільно снігом, немов кожухом,
Хай не жалить мороз й не руйнує
Те, що спить у землі тихим сном...
Не руйнуй ніжність ту при надії,
Що тримає з любов'ю земля-
Сняться травам весняні завії,
Сняться квітам проміння тепла...
Не мети, вітре, люто, не треба...
Ще не раз закохаєшся ти
В довгі коси стрункої берези,
Як розпустить зелені листи...
Не питай в морозенка пораду-
Не порадник й не друг він тобі...
Відсіяє...й збиратимеш зраду,
Як пройде його час по зимі...
Тобі, вітре, у травах купатись,
Голубити весни моріжок...
Тобі ,вітре, з весною кохатись-
Із найкращою в світі з жінок...
Тож не вій поки, втихни, спинися,
Зупинись серед мокрих гілок
І душею на світ подивися-
Завтра буде там море квіток!
Прихились...витри, висуши сльози,
Що навіяв з холодним дощем...
Відтісни, віджени ще морози-
Хай зима вкриє землю плащем...
Хай навіє ще білого снігу,
Що летітиме легко, мов пух,
Ця святкова й пухнаста завія
Злине щедро із ангельських рук...
Рознеси добрим людям новину,
Що вже час поверта до Різдва!
Замереж легким подихом днину,
Подаруй нам зимові дива...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934571
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2021
автор: Зінаїда Супрович