Чекаєш добрих змін, мабуть не бачиш своєї вини!
Крізь чорну товщу землі спитають доньки і сини...
"Що ти зробив, щоб онуки добре жили, та - без війни?!"
Що ж змусить тебе усвідомити згук із далини...
Ніхто, не може залишитись байдужим, ще- повиснуть...
Ніхто не пройде так спокійно, через часи прийдешні.
Ваш розум здавна закликає добре замислитись...
Чому в цьому світі, мій друже, ти так ще бідно живеш?
Дивись, народе, на світ своїми чесними очима.
Хто ми такі: чи сущі, чи колишні - чиї труди?
Невдасться земне буття тобі лишити за плечима...
Горіти треба словом і не залежним, і правдивим!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934466
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2021
автор: Маг Грінчук