Сьогодні ти мені наснилась
й рікою пам'ять пролилась.
Ти наче зовсім не змінилась.
Зійшла з небес, як перший раз.
Згадав твої зелені очі,
згадав весняні теплі дні.
Коли ми двоє, як струмочки,
кували святами будні.
Красиві, гарні й чорноброві,
літали в мріях... мов бусли.
По перелісках і діброві,
любов незгаяну несли.
Спливло життя, осиротіло
не оминуло перешкод.
Без тебе небо спорожніло
в осінніх хвилях позолот.
Напевне доля запізнилась,
пішла, як дощ уздовж терас.
Мені неквапом пожурилась,
вогонь, як свічечка погас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934289
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2021
автор: Волиняка