Захід

Вже  котрий  день  ховало  небо  сині  очі.
І  над  землею  важко  сіра  шаль  висіла.
Мабу́ть  порвало  шаль  ту  вітром,  і  шматочок  
Живої  сині  в  дірку  визирнув  несміло.

А  далі  -  більше  .  Як  хустки́  по  небосхилу,
І  кожна  з  них-  у  ясно-  синім  гаптуванні.
Ще  й  сонце  барвами    те  диво  підсвітило
Розливши  блідо-  жовту  фарбу  в  захід  ранній.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934157
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2021
автор: Lesya Lesya