Вічнозелені в листі красуні,
В піснях неоспівані - туї.
В зимовій зажурі... замріяні,
Омиті дощами, засніжені.
Їх влітку пташки веселили,
Сонце давало смарагд їм і сили.
В сосни і ялини вже звичка
Туй називати - сестрички.
Не рідні вони - двоюрідні
І шишечки мають, бо хвойні.
Ефірні масла' виділяють,
Зцілюють землю і освіжають.
Туї зростають високі й низенькі,
Вони і терасу прикрасять гарненько.
Стрункі і розлогі, - поглянь лиш сюди :
Милі, звабливі, горді завжди.
Вбрані в смарагдові шати -
Таких миловидних принад не багато.
Дивлюся на пишні у чарах красуні,
З любов'ю у вірші оспівані туї.
Долонями сонця ніжно зігріті,
Красою земною тендітно сповиті.
Зростайте у нас на Вкраїні,
Сестрички двоюрідні - милі !
Примітка : цікаво, що туя - рід хвойних, а родина
кипарисових рослин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934154
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2021
автор: Галина Лябук