Вселюблячій Матері
і Цариці
із здивуванням присвячується
І висхідні стовпи
сховав
Усемогучий
поміж лісів і круч
й далі за кручі
бо ще художники й птахи
серцями лапають
їх
ще сніг сипучий...
не знає третій день і
третю ніч —
і ліку й трати
така вилуплюється тут краса
щоб конче в очі втрапити
дитяті —
перш ніж вознестись
знов
на небеса!!
Це ніби сон.
Мацни в собі таїну.
Бо буде шлях
у Сонце! —
і любитись й задружити.
Візьми таку за жінку українку
щоб не порівнювати
із рівнинами й спожитками!!
13.12.2021,
свято апостола Андрія Першозванного
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934067
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2021
автор: Шевчук Ігор Степанович