[url=""]https://www.facebook.com/gen.grebenuck/videos/853398611995592[/url]
(муз. Геннадій Гребенюк, слова- Тетяни Прозорової)
А що значить – Вічність в туманах нічних кораблів...
І що значить – зорі, якщо вони просто в долонях!
Твій вітер торкає верхівки малих яворів,
Ще юний... дзвінкий... і веснянкою лине у скронях!
На долю здаровує чесний німий календар
Осіннього щастя бурштинову мрію-листочок.
Це – Вічність! Ріка, ні – стрімкий доленосний ангар!
Це – зустрічі теплий таємного серця місточок.
Живий... заторований в росяні трави і світ,
Палкий... так залюблений в море і пил на дорогах
Твій слід, що палає у всесвітах перших трембіт,
Веселкою душу мою повертає до Бога!
Міцний... а від часу в Граалі напої міцні!
Спивай покраплинно – миттєвості всі пам’ятати!
Це – Осінь пливе у своїм золотому човні...
А нам би – бажання таємне в цю мить загадати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933521
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2021
автор: Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова)