ЗДАЄТЬСЯ ВЧОРА (ХОКУ)

Шукаю  друзів  -  
вороги  знаходяться.
Гіркне  стиглий  мед.

Мандрую  світом.
Чорнобривцями  цвіте
Стежка  в  рідний  дім.

Кохані  очі…
З  них  крешуть  блискавиці.
О,  горе  мені!

Тримає  весна
в  обіймах  ніжно  серце.
Часом  дощ  паде.

Стукотить  в  вікно
Дрібний  весняний  дощик.
Бруньки  на  вербі.

Мудра  сорока
Поважно  походжає
Серед  горобців.

Очі  пам’яті
В  прозорості  небесній.
Незабудок  цвіт.

Пливе  корабель
У  неба  синь  безмежну.
Змагання  з  вітром.

Гойдає  вітер
Колосся  житнє  в  полі
Доземний  уклін.

Здається  вчора
Було  моє  дитинство.
Нині  –  досвід  літ.

Прозирається
Дитинство  босоноге
З  кульбабових  снів.

Душа  ляклива,
Немов  листок  осики,
Тремтить  без  вітру.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933454
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2021
автор: Едельвейс137