Принижені, доведені до сліз,
Усі, кого за горло взяли злидні,
Кому безвихідь затуля «безвіз»:
Без них п’є каву панство десь у Відні.
Знекровлені – хоч з хати до печер!
Тариф неситий, ніде правди діти, –
Та в чергах «поліклініки без черг»
Все ж дихають живучі вражі діти!
Зневажені… Хоч вий, як ті вовки,
Щоб врешті схаменулася держава…
Гадаєш, вони лузери, «совки»? –
Та це і є ГЕРОЇ, яким слава!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933409
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2021
автор: Андрей Ц-к