Кохання б'ється в пасмах долі
Спинить не можем вже його
Шукаєм правду в душах,-полі
Що захища не зна кого
І дзеркало на пів розбите
Нам не покаже вже краси
З'являється усе розмите
Ти тільки чесність піднеси
Щоб ми змогли сказати правду
Полинуть з неба до землі
З землі до тіла носолоду
Пронести як зерно в ріллі
Провалля кличе у безодню
Зробити крок,забути час
Душа так хоче,лиш згадаю
Перед кінцем на завжди нас
Щоб спокійніше було в часі
Зманатись за життя і нас
Змогли згадати в світлі всі
І завжди сили був запас
Ніхто не впевнений в турботі
За життя і насолод каприз
Шукаєм в долі і у щасті
За скоєне свій кровний розпис
Якби було все як хотіли
Лилось би ніжно все життя
Як завжди ми чогось не встигли
Нема назад вже вороття...
10.07.2005 (Яресько Я.М)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=93339
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.09.2008
автор: Ярослав Яресько