Венозними потоками морських басистих хвиль,
під міоценних вод нещадним тиском,
пливе собі рибина і дайвінг довгих миль
лишається на ній сріблястим блиском
Пливе удаль неквапно, під проводом світил
лускаво відбиваючи відтінки,
хвилюється з водою, і з поштовхами брил
минає недопалені іскринки
В його пенатах пусто і бажаний улов
вишукує, у вплавнях за планктоном,
готовий розігнатися і мчати стрімголов,
щоб хоч мальків наїстися загоном
Венозними потоками морських солоних крипт,
із поглядом Нептуна за плавцями,
пливе собі рибина і раптом чує схлип
бічними лініями й давніми рубцями:
Схлип крові недалеко - розчинений шафран,
мізерна крапля вишитим узором,
мереживом під зібрами, полегшенням від ран,
миттєво блисне - і вода прозора
І вхопиться за жертву до скрипу у хрящах,
за черево зубами до знемоги:
тримати кашалота до темряви в очах,
і вирвати шматок під тихий стогін
Венозними потоками, в наплив морських сплетінь -
акули білої старий прароднич,
кочує величезна рибина в далечінь,
шукаючи собі наступну здобич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933322
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2021
автор: 3^4