Невидимий мороз

У  білі-  білі,  ніжні  одежини,
Земля  вдягнулась  знову    нині.
Засніжені  ліси  й  долини,
На  вишитій  тонкій  тканині.

У  візерунках  морозець  дарує,
Шедеври  неповторної  краси.
В  складних  фракталах  нас  дивує,
Епох  невіданих  -небачені  часи.

В  надтонких  лініях  звороти,
Немов  пірнають  в  глибину.
В  феєріях  складних,  польоти,
Утворюють  свою  стіну.

І  скільки  ж  тут  епох  і  дійства,
Загадок  ,  лабіринтів  і  краси.
Палаци,  замки,  королівства,
Застигли  ,  ніби  крапельки  роси.

Тут  цілий  світ  ,  незвіданих  історій,
В  Галактиці  безмежних  коливань.
Тут  міріади  дивних  інфузорій,
У  симбіозі  всіх  наук  і  знань.

І  де  початок,  і  куди  впадають,
Ламаючи  закони  небуття.
Думки  ,немов  у  льоді  виникають,
Немає  вже  назад    їм  вороття.

В  ілюзії  фантомних  зорепадів,
Кометою  несуться    Інь  і  Янь.
Давним-давно  замерзлих  водоспадів,
І  нерозв'язаних  складних  рівнянь.

Вдивляючись  в  шедеври  бачим  різне,
Від  корабля  і  до  Країни  Оз.
І  витончене  граціозне,  ніжне,
Малює  нам  невидимий  мороз.





адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933304
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2021
автор: Star boy