Хто не вміє і досі читати з обличчя,
Той не знає багатомовного русла життя.
Той не побаче краплю гірку на калині
І не загляне з душею у часи майбуття.
Де образа зникає, горить радість в очах.
Оживає цвіт на обличчі, чекає не страх...
Не прихована посмішка і навіть сльоза.
Більше не вкриє серце і тіло їдка іржа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933260
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2021
автор: Маг Грінчук