Червоніє калина
знов в дворах і садках...
Доглядає онука
і не спить по ночах...
У калини листочок
знов колишеться в сні...
"Виростай, будь щасливий,
ти на рідній землі!"
Ягоди на калині
знов блищать у росі...
Проводжає онука,
він всміхається їй...
У калини листочок
знов колишеться в сні...
Не барися, онучку,
у чужій стороні...
Червоніє калина,
знов тепер, як колись...
Внук шепоче бабусі:
"Повернусь, не журись!"
У калини листочок
знов тріпоче у сні...
Їй здається синочок,
усміхається їй...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933004
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2021
автор: геометрія