Stilletto

Гіпнотичний  грудень  скніє  за  вікном,
Стікає  воском  по  шибках  листопад.
Біжу  вперед,  та  дивлюся  назад.  Цей  паліндром
Гарячий  у  серце  увірвався  автостопом.

По  стоптаній  землі,  по  кризі  стертій,
Де  сотні  літ  ступали  лицарі  й  поети,
Крокую  я  так  радісно  та  вперто...
Чорт  забирай,  люблю  житя  -  не  страшно  й  вмерти!

На  твої  груди  впасти,  притулитись,
(За)вмерти  і  не  дихати  від  щастя.
Та  люди  люблять  гратися  стилетом,
Бо  слово  -  зброя,  злочин  і  причастя.

05  грудня  2021

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932964
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2021
автор: Олександр Подвишенний