Комар до Жабки приставав,
Крутився він на тонких ніжках.
Слова такі їй закидав,
Пропонував подружнє ліжко.
Так довго Жабка це терпіла,
Як покарати цю брехню?
Вона від злості аж кипіла,
Чи довго слухать маячню?
Коли Комар поліз до рота,
Хотів її поцілувать,
Їй не сподобалась глупота.
Комар! Ти будеш жалкувать!
Язик у Жабки, як липучка,
Прилип Комар! Він не чекав.
Не встиг сказати і словечка,
Як на сніданок їй попав..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932833
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2021
автор: Н-А-Д-І-Я