Білі квіти

Ніхто  не  знає,  де  вона  зимує,
І  як  насправді  холодно  їй  там,  
Чи  ходить  хтось  до  неї  колядує
В  супротив  наполегливим  вітрам.

Той  шлях  долають  лиш  голодні  діти,
По  груди  в  сніг  вгрузають,  мов  вовки,
По  їх  слідах  мандрують  білі  квіти  
І  хлібом  з  ними  діляться  круки.

А  їх  чекають  з  дальньої  дороги,  
Немов  за  хлібом  вибігли  й  прийдуть,  
З  кутка  у  кут  стираючи  пороги  
Покинутих  дітей  матусі  ждуть.

                                               Олександр  Кармишев
                                                                 01.12.2021

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932823
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2021
автор: Oleksandr Karmyshev