я танцював, коли я мав дванадцять,
я танцював, коли я був малям, –
ба більше: я танцюю від утроби матері,
тож і не дивно, що танцюю так охоче.
я танцював, коли я мав
вісім, тож і не дивно, що танцюю тепер:
бо я дотанцювався до могили,
й немає нічого дивного:
я люблю танцювати.
справді: чи так вже погано було б
взяти собі за приклад страх, що живе в людині?
ви, імовірно, скажете, це – спосіб життя ідіота,
а мені це подібне до того,
як літає повітряна кулька.
так, я танцюю з материнської утроби,
тож і не дивно, що танцюю тепер,
коли дотанцювався до могили,
бо иншої нагоди вже не буде
cosmic dancer, t.rex
https://www.youtube.com/watch?v=UsBlBxf85X4
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932811
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2021
автор: mayadeva