Не забувай: село своє, чи місто,
в якім дитинство все твоє пройшло.
Можливо там було тобі і тісно,
та і комфортно, й гарно там було...
Не забувай: ту школу, де навчався,
й немало друзів в тебе там було...
І може там в любові ти зізнався,
й те почуття у світ тебе вело...
Не забувай: садок, подвір"я й хату,
Про батьківську турботу пам"ятай...
І дякуй мамі і своєму тату,
усе життя про це не забувай...
Не забувай: стежки ті і доріжки,
які вели тебе у майбуття...
Поїдь туди, або піди і пішки,
переконайсь, що все там допуття.
Не забувай:сусідів своїх й друзів,
і ігри ті, в які ви грали всі...
А ще долину, береги і річку,
де ви купались й тішились в красі.
Не забувай ті вечори цікаві,
і вогнище, яке палили ви,
пекли картоплю, й не були лукаві,
і які ви щасливі всі були...
Не забувай: ті вулиці і хати,
холодні зими і білі сніги,
цікаві весни й осені багаті,
що додавали сили і снаги...
Не забувай: ті зустрічі крилаті,
які проводили через роки...
Щирі розмови й висновки багаті,
вони чудовими були таки...
Не забувай:ті помисли пречисті,
які тебе завжди вперед вели.
Не забувай калину у намисті,
і те, в якій ви бідності жили...
Не забувай, тобою дане слово,
бібліотеку й клуб у вихідні,
свій випускний і рідну свою мову.
і як співали ви нові пісні...
Не забувай: ти дідуся, й бабусю
і згадуй ти про них усе частіш.
А ще дядьків і тіток, й всю родину,
не відкладай на потім, роби скоріш...
Не забувай: село всоє, чи місто,
в якім дитинство все твоє пройшло,
Не забувай, допоки ще не пізно,
щоб в пам"яті твоїй все ожило...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932797
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2021
автор: геометрія