Равік

Нема  на  що  чекати  і  слів  нема,
Нема  куди  тікати  і  все  дарма,
і  все,  що  є  навколо,  увесь  цей  світ
Летить  кудись  у  пекло  у  кінці  кінців

Багато  чого  бачив  за  все  життя:
Кохання,  смерть  і  зраду,  і  все  зблизька
Вершив  я  свою  помсту  і  що  тепер
Так  холодно  у  серці,  та  я  ще  не  вмер

Не  кровоточать  рани  і  не  болять,
І  більш  нема  образи  на  всіх  підряд
Приходить  знов  минуле  до  мене  в  снах
І  з  цим  ніяк  не  можу  змиритись  я

Ходжу,  блукаю  містом  я  наче  тінь
Глибокий  подих  ночі  мовчить  звідусіль
Розбите  серце  та  ще  триває  життя
Жорстокий  світ  втомився,
всі  чекають  кінця…

***

Коли  всі  сказані  слова,
Коли  позаду  вже  межа
Воюю  з  цілим  світом,
Поряд  нікого  нема,
І  не  кінчається  війна...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932792
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2021
автор: Михайло Петрів