[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=BiVKhZnjOs8
[/youtube]
Стоїть берізка, замерзає,
У руки зашпори зайшли,
Дубок, що поряд, твердо ж знає,
як пособити скруті злій.
І нервувала так від злості.
Оце, побачивши, зима.
Болять і крутять її кості,
І порятунку їй нема.
Сипнула снігу по коліна,
Дала тут волю і вітрам.
Себе хвалила за творіння,
утративши всілякий страм.
Берізка впала у розпуку.
Простяг дубок тепленькі віти,
І грів, як міг берізки руки,
Хотів кохану відігріти.
Холодний лід потік водою,
Берізка знову ожила.
Вона зігрілася любов"ю
Дубка.. пройшла повз них зима...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932664
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2021
автор: Н-А-Д-І-Я