У просторі й часу розкинувся Всесвіт тривожний,
Де світила захололі, дивовижні об'єкти...
Астероїди, планети та тенети неволі.
Всі космічні обрії душі, мабуть, Бога проект.
Різні зірки - білі карлики, червоні гіганти.
Стільки безодні: квазари, пульсари, чорні діри...
Не один світ тут загинув. Землі зникає гарант.
Хоч Всевишньому вільно, не увесь віддався ділу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932594
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2021
автор: Маг Грінчук