Зимонька - Зима…

Зимонька  -  Зима
на  трійці  мчиться,
Зимонька  -  Зима  -
Цариця.
Володіння  засипає  снігом,
шарудить  білою  стежкою,
грає  з  самотнім  подорожнім
у  хованки,  доріжки  замітаючи
складками.
Замети  -  велетні
ростуть  на  очах.
Пишність  снігова
страхає  морозом  міцним.
Зимонька  -  Зима  обороти
набирає,  красою  своєю
полонить.
Срібляться,  сяють
сніжинки  на  льоту.
Рідкісний  заєць  біжить  в  завірюху.
Зимонька  бажає  володарювати,
сковувати  потоки  пристрасні.
Замітає  у  дома  і  накриває  дерева,
запасайтеся  березовими
полінами.
Зимова,  казкова  пора,
любить  її  дітвора.
Санчата,  лижі  і  ковзани  -
супутники,  канікулов  днинки.
Строга,  величава,
у  морози  нещадна,
але  все  одно
любима  Зимонька  -  Зима.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932592
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2021
автор: Svitlana_Belyakova